питання іспиту на громадянство · 19 питань
Латвійська держава і перша незалежність (1905–1940)
Latvijas valsts dibināšana un pirmā neatkarība (1905–1940)
Революція 1905 року, латиські стрільці, 18 листопада 1918 року, Визвольна війна і день Лачплесіса, Мейеровіц, Чаксте, ухвалення Сатверсме, аграрна реформа і переворот Улманіса 1934 року.
1.Kāpēc Latvijas vēsturē ir nozīmīga 1905. gada revolūcija?
Чому в історії Латвії важлива революція 1905 року?
Відповідь: Tā stiprināja nacionālo un sociālo pašapziņu un prasības pēc pašpārvaldes un brīvības — solis ceļā uz valstiskumu.
Посилила національну і соціальну самосвідомість, вимоги самоврядування і свободи — крок до державності.
Протести спрямовувалися проти царського самодержавства й соціальної несправедливості. Революцію придушили, але цей досвід посилив політичну активність суспільства. Міські робітничі страйки й сільські протести поєднали вимоги політичних прав із прагненням поліпшити умови життя та праці.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · 1905. gada revolūcija Latvijā
2.Kā Pirmais pasaules karš ietekmēja situāciju Latvijas teritorijā?
Як Перша світова війна вплинула на ситуацію на території Латвії?
Відповідь: Kaujas notika Latvijas teritorijā, bija postījumi un bēgļi, izveidoja latviešu strēlniekus; impēriju sabrukums pavēra ceļu neatkarībai.
Бої точилися на території Латвії, були руйнування і біженці, створено латиських стрільців; розпад імперій відкрив шлях до незалежності.
Через територію Латвії проходив фронт: люди тікали, господарство зазнавало руйнувань. Наприкінці війни розпад старих імперій відкрив можливість створити власну державу. Біженство руйнувало звичне життя родин, а евакуація підприємств позбавляла міста робочих місць і виробничого обладнання.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Pirmais pasaules karš Latvijā
3.Kāpēc Pirmā pasaules kara laikā daudzi Latvijas iedzīvotāji stājās latviešu strēlnieku pulkos?
Чому під час Першої світової війни багато жителів Латвії вступали до латиських стрілецьких полків?
Відповідь: Lai aizstāvētu dzimto zemi (Kurzemi) no vācu armijas iebrukuma.
Щоб захистити рідну землю (Курземе) від наступу німецької армії.
Латиські стрілецькі частини створили в російській армії під час наступу німецьких військ. Початкове прагнення захистити батьківщину не означало однакових подальших політичних поглядів. Спільна мова й походження зміцнювали згуртованість частин у час, коли багато солдатів утратили свої домівки.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Pirmais pasaules karš Latvijā
4.Kuras bija ievērojamākās latviešu strēlnieku kaujas Pirmā pasaules kara laikā?
Які були найзнаменитіші бої латиських стрільців під час Першої світової війни?
Відповідь: Ziemassvētku kaujas (1916.–1917. gads).
Різдвяні бої (1916–1917).
Різдвяні бої відбувалися поблизу Риги й коштували великих жертв. Назва пов'язана з тодішнім календарем; не плутайте їх із боями проти Бермонта 1919 року. У цих боях стрільці намагалися прорвати німецьку оборону, але великі втрати спричинили сильне розчарування.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Ziemassvētku kaujas
5.Kāds nozīmīgs notikums pasaulē 1918. gadā veicināja neatkarīgas Latvijas valsts izveidošanos?
Яка важлива світова подія 1918 року сприяла створенню незалежної Латвійської держави?
Відповідь: Brestļitovskas miera līgums; beidzās Pirmais pasaules karš un sabruka Krievijas un Vācijas impērijas.
Брест-Литовський мирний договір; закінчення Першої світової війни і розпад Російської та Німецької імперій.
Брестський мир сам по собі не створив незалежну Латвію. Вирішальними стали ослаблення імперій і поразка Німеччини, що дали можливість реалізувати самовизначення. Проте нову державу мали створити самі латвійські політики, а потім захистити її військово й дипломатично.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Latvijas Republika starpkaru periodā
6.Kad tika pasludināta neatkarīga Latvijas valsts?
Коли була проголошена незалежна Латвійська Республіка?
Відповідь: 1918. gada 18. novembrī.
18 листопада 1918 року.
Державу проголосили в Ризі, але однієї декларації було замало: незалежність ще треба було захистити у війні. Тому розрізняйте заснування 1918 року та мир 1920 року. Тому 18 листопада — день народження держави, а інші пам'ятні дати відзначають її захист і відновлення.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Latvijas Neatkarības karš
7.Kuram valsts darbiniekam ir vislielākie nopelni Latvijas diplomātiskās atzīšanas panākšanā 20. gs. sākumā?
Який державний діяч має найбільші заслуги в досягненні дипломатичного визнання Латвії на початку 20 століття?
Відповідь: Zigfrīdam Annai Meierovicam.
Зігфріду Анне Мейєровіцу.
Меєровіц був дипломатом: він переконував інші держави визнати Латвію. Дипломатичне визнання закріплювало те, що борці за незалежність захищали військовою силою. Визнання іншими країнами допомогло Латвії встановлювати офіційні відносини та діяти самостійно на міжнародній арені.
Джерело й докладніше: Ārlietu ministrija · Zigfrīds Anna Meierovics
8.Ko izcīnīja Latvijas tauta laikā no 1918.–1920. gadam?
Що відвоював латиський народ у період з 1918 по 1920 рік?
Відповідь: Latvijas neatkarību Brīvības cīņās (Neatkarības karā).
Незалежність Латвії у Визвольній війні.
У 1918–1920 роках Латвія захищала незалежність від сил Радянської Росії та інших противників, зокрема німецько-російського війська Бермонта. Політичні погляди латишів різнилися. 11 листопада 1919 року звільнили лівобережну Ригу; війну завершив мир із Радянською Росією 11 серпня 1920 року.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Latvijas Neatkarības karš
9.Kurš bija Latvijas nacionālās armijas pirmais komandieris (vārds, uzvārds)?
Хто був першим командиром Латвійської національної армії (ім'я, прізвище)?
Відповідь: Pulkvedis Oskars Kalpaks.
Полковник Оскар Калпакс.
Калпакс командував першими латиськими частинами на боці Тимчасового уряду. Він загинув у березні 1919 року, ще до створення об'єднаної латвійської армії в липні. Тому його ім'я символізує початок формування війська, а не керівництво всіма операціями Війни за незалежність.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Oskars Kalpaks
10.Kāpēc 11. novembri Latvijā tiek atzīmēta Lāčplēša diena?
Чому 11 листопада в Латвії відзначають День Лачплесиса?
Відповідь: 1919. gada 11. novembrī latviešu armija sakāva Bermonta karaspēku pie Rīgas.
11 листопада 1919 року латвійська армія розбила війська Бермонта під Ригою.
Бермонт намагався знищити владу латвійського уряду. 11 листопада його сили вигнали з лівобережної Риги; це ще не був кінець усієї Війни за незалежність. У День Лачплесіса вшановують латвійських воїнів, а свічки біля Ризького замку стали відомою традицією пам'яті.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Latvijas Neatkarības karš
11.Kāpēc Latvijai ir nozīmīgs 1920. gada miera līgums ar Padomju Krieviju?
Чому для Латвії важливий мирний договір 1920 року з Радянською Росією?
Відповідь: Krievija atzina Latvijas neatkarību un atteicās no pretenzijām uz Latviju uz mūžīgiem laikiem.
Росія визнала незалежність Латвії і назавжди відмовилася від претензій на неї.
Мирний договір завершив війну з Радянською Росією та закріпив самостійність Латвії. Подальша радянська окупація суперечила зобов'язанню поважати її незалежність. Значення договору полягало не лише в припиненні боїв, а й у визнанні латвійської державності колишнім противником.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Latvijas Neatkarības karš
12.Kurš bija pirmais demokrātiski ievēlētais Latvijas valsts prezidents (vārds, uzvārds)?
Хто був першим демократично обраним президентом Латвії (ім'я, прізвище)?
Відповідь: Jānis Čakste.
Яніс Чаксте.
Чаксте обрав Сейм, а не народ прямим голосуванням. Його діяльність пов'язана зі зміцненням парламентської демократії молодої держави. Обрання президента парламентом відповідає моделі парламентської республіки, у якій уряд спирається на довіру Сейму.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Latvijas Republika starpkaru periodā
13.Kas un kad pieņēma Latvijas Republikas Satversmi?
Хто і коли ухвалив Конституцію (Сатверсме) Латвійської Республіки?
Відповідь: Satversmes sapulce 1922. gada 15. februārī.
Установчі збори 15 лютого 1922 року.
Установчі збори були спеціально обраним парламентом для створення основ нової держави. Сатверсме визначає розподіл влади та головні державні принципи. Ухвалення Конституції закріпило правила діяльності парламенту, президента й уряду.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Latvijas Republika starpkaru periodā
14.Kādi apstākļi veicināja lauksaimniecības un rūpniecības attīstību 20. gs. 20. gadu sākumā?
Які умови сприяли розвитку сільського господарства і промисловості на початку 1920-х років?
Відповідь: Agrārreforma (zemes sadale), neatkarība, miers un valsts atbalsts saimniecībai.
Аграрна реформа (розподіл землі), незалежність, мир і підтримка держави.
Аграрна реформа зменшила великі маєтки та дала землю новим господарствам. Мир дозволив відновлювати зруйновані війною виробництво й торгівлю. Нові господарства розширили коло землевласників, хоча їхнє створення потребувало праці, коштів і часу.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Latvijas Republika starpkaru periodā
15.Kāds politiskais režīms bija Latvijā laikā no 1920.–1934. gadam?
Який політичний режим був у Латвії з 1920 по 1934 рік?
Відповідь: Demokrātiska parlamentāra republika.
Демократична парламентська республіка.
У парламентській демократії уряд залежить від довіри парламенту. Партії змагаються на виборах, а воля однієї людини не є єдиним джерелом влади. Це означає також право опозиції критикувати уряд і пропонувати на виборах інший політичний курс.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Latvijas Republika starpkaru periodā
16.Ar ko Latvijas vēsturē ir zīmīgs 1934. gada 15. maijs?
Чим в історії Латвії знаменне 15 травня 1934 року?
Відповідь: Kārļa Ulmaņa valsts apvērsums — atcēla Saeimu un demokrātiju, ieviesa autoritāru režīmu.
Державний переворот Карліса Улманіса — розпущено Сейм, встановлено авторитарний режим.
Улманіс захопив владу поза демократичною процедурою. Роботу Сейму припинили, партії заборонили; це був внутрішній переворот, а не іноземне вторгнення. Тому ця дата відділяє міжвоєнну демократію від авторитарного правління Улманіса.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Latvijas Republika starpkaru periodā
17.Kāds politiskais režīms bija Latvijā laikā no 1934.–1940. gadam?
Який політичний режим був у Латвії з 1934 по 1940 рік?
Відповідь: Autoritārs Kārļa Ulmaņa režīms.
Авторитарний режим Карліса Улманіса.
Авторитаризм означає зосередження влади та обмеження політичної конкуренції. Латвія ще була незалежною, але вже не парламентською демократією. Контроль громадського життя й преси зменшував можливості відкрито заперечувати рішення влади.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Latvijas Republika starpkaru periodā
18.Kāda bija K. Ulmaņa režīma attieksme pret politiskajām partijām pēc 1934. gada 15. maija?
Яким було ставлення режиму К. Улманіса до політичних партій після 15 травня 1934 року?
Відповідь: Visas politiskās partijas tika aizliegtas.
Усі політичні партії були заборонені.
Заборона партій усунула організовану політичну конкуренцію. Вона стосувалася всіх партій, а не лише головних противників режиму. Без вільної конкуренції партій виборці не могли змінити керівництво держави звичайним демократичним шляхом.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Latvijas Republika starpkaru periodā
19.Kā sauc pieminekli, kuru par tautas saziedotiem līdzekļiem atklāja 1935. gadā Rīgā?
Як називається пам'ятник, відкритий у 1935 році в Ризі на кошти, зібрані народом?
Відповідь: Brīvības piemineklis.
Пам'ятник Свободи.
Пам'ятник Свободи вшановує свободу Латвії та її борців. Народні пожертви показують, що це був спільний проєкт суспільства. Напис «Tēvzemei un Brīvībai» означає «Батьківщині та Свободі» й пояснює головну ідею пам'ятника.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Brīvības piemineklis