питання іспиту на громадянство · 19 питань
Окупації та відновлення незалежності (1939 — сьогодення)
Okupācijas un neatkarības atjaunošana (1939–mūsdienas)
Пакт Молотова–Ріббентропа, 17 червня 1940 року, депортації 14 червня і 25 березня, Голокост, колективізація, Народний фронт, 4 травня 1990 року, барикади, 21 серпня 1991 року, ЄС і НАТО.
1.Kādas sekas Latvijai bija Molotova–Ribentropa 1939. gada 23. augusta līgumam?
Які наслідки для Латвії мав пакт Молотова–Ріббентропа від 23 серпня 1939 року?
Відповідь: Latvija tika iedalīta PSRS ietekmes sfērā, kas noveda pie okupācijas un neatkarības zaudēšanas.
Латвію віднесено до сфери впливу СРСР, що призвело до окупації і втрати незалежності.
До публічного договору про ненапад додали таємний протокол про сфери впливу. Долю Латвії вирішували без її згоди, відкриваючи шлях радянській окупації. Цю домовленість слід відрізняти від самої окупації, яка відбулася в Латвії наступного року.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Padomju okupācija Latvijā, 1940–1941
2.Kas notika Latvijā 1940. gada 17. jūnijā?
Що сталося в Латвії 17 червня 1940 року?
Відповідь: PSRS okupēja Latviju — ienāca Sarkanā armija.
СРСР окупував Латвію — увійшла Червона армія.
Після ультиматуму СРСР увійшли додаткові радянські війська, і Латвія втратила фактичну самостійність. Окупація не означає вільного вибору населення приєднатися до іншої держави. Після цього під радянським контролем перебудували державні установи й включили Латвію до СРСР.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Padomju okupācija Latvijā, 1940–1941
3.Kāpēc 14. jūnijs ir atceres diena Latvijā?
Чому 14 червня — день пам'яті в Латвії?
Відповідь: 1941. gadā šajā dienā notika pirmā masveida deportācija uz Sibīriju.
У 1941 році цього дня почалася перша масова депортація до Сибіру.
Депортація — примусове вивезення з дому у віддалені регіони. У червні 1941 року радянська влада вивозила й сім'ї з дітьми; багато людей загинуло. День пам'яті нагадує про долі репресованих і вплив державного насильства на кілька поколінь.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Padomju okupācija Latvijā, 1940–1941
4.Kas notika ar Latvijas vācbaltiem (Baltijas vāciešiem) laikā no 1939. līdz 1941. gadam?
Що сталося з балтійськими німцями Латвії в період з 1939 по 1941 рік?
Відповідь: Viņus pēc Hitlera aicinājuma pārcēla (repatriēja) uz Vāciju.
Балтійські німці за закликом Гітлера були переселені (репатрійовані) до Німеччини.
Балтійські німці були давньою місцевою спільнотою, а не лише недавніми переселенцями. Організоване нацистською Німеччиною переселення перервало багатовіковий зв'язок багатьох родин із Латвією. Це істотно змінило суспільство міст і сіл Латвії, де ця спільнота тривалий час мала впливове становище.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Latvija · Vācbaltiešu izceļošana
5.Kāda bija nacistiskās Vācijas attieksme pret Latvijas valsts neatkarību (1941–1945)?
Яким було ставлення нацистської Німеччини до незалежності Латвійської держави (1941–1945)?
Відповідь: Neatjaunoja Latvijas neatkarību, iekļāva to okupētajā teritorijā (Ostlandē) un izmantoja tās resursus.
Не відновила незалежність, включила Латвію до Остланду і використовувала її ресурси.
Радянську окупацію змінила нацистська, а не відновлена латвійська держава. Німецька адміністрація підпорядкувала територію своїм військовим і расистським цілям. Територією Латвії керували як частиною окупаційної адміністрації, а не як суверенною союзною державою.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Nacistiskās Vācijas okupācija Latvijā
6.Kas notika ar Latvijas ebrejiem un čigāniem Otrā pasaules kara laikā?
Що сталося з євреями і циганами Латвії під час Другої світової війни?
Відповідь: Tie tika masveidā iznīcināti (holokausts) nacistu okupācijas laikā.
Вони були масово знищені (Голокост) під час нацистської окупації.
Нацистський режим переслідував і масово вбивав євреїв та ромів, зокрема за участю місцевих пособників. Це були злочини проти цивільних, а не втрати в боях. Пам'ять про жертв допомагає зрозуміти, як расистська ідеологія й окупаційна влада знищували цілі місцеві спільноти.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Nacistiskās Vācijas okupācija Latvijā
7.Kuru valstu armijās cīnījās latviešu karavīri Otrajā pasaules karā?
В арміях яких держав воювали латиські солдати у Другій світовій війні?
Відповідь: Gan vācu (leģions), gan padomju (sarkanās) armijas pusē.
І в німецькій (легіон), і в радянській (Червоній) арміях.
Окупаційні влади мобілізували людей до своїх армій. Служба в певній армії сама по собі не доводить добровільного схвалення всієї ідеології відповідного режиму. Так представники одного народу опинилися по різні боки фронту, а досвід війни в різних родинах суттєво відрізнявся.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Nacistiskās Vācijas okupācija Latvijā
8.Kas notika ar lielu Latvijas iedzīvotāju daļu Otrā pasaules kara beigās?
Що сталося з великою частиною жителів Латвії наприкінці Другої світової війни?
Відповідь: Liela daļa devās bēgļu gaitās uz Rietumiem (emigrēja).
Багато хто пішов у біженці на Захід (емігрували).
Багато людей тікали від війни й страху повторної радянської окупації. На Заході виникли громади еміграції, які зберігали латиську мову та ідею незалежності. Еміграційні школи, товариства й видання допомагали передавати культуру дітям, які вже виростали поза Латвією.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Bēgļu laivu akcija uz Zviedriju
9.Kāpēc 25. marts ir atceres diena Latvijā?
Чому 25 березня — день пам'яті в Латвії?
Відповідь: 1949. gadā šajā dienā notika otrā masveida deportācija.
У 1949 році цього дня відбулася друга масова депортація.
Вивезення 1949 року торкнулося багатьох сільських родин. Репресії допомагали зламати опір радянській владі та прискорити примусову колективізацію. Страх виселення змушував багато родин відмовлятися від самостійного господарювання та вступати до колгоспів.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Padomju otrreizējā okupācija Latvijā
10.Kādi radikāli pārkārtojumi ietekmēja lauksaimniecības attīstību Latvijā pēc Otrā pasaules kara?
Які радикальні перетворення вплинули на розвиток сільського господарства Латвії після Другої світової війни?
Відповідь: Piespiedu kolektivizācija — zemnieku zemi apvienoja kolhozos.
Насильницька колективізація — землі селян об'єднали в колгоспи.
У колгоспі господарювання було колективним і підпорядкованим радянським планам. Селяни втрачали самостійний контроль над господарством; це не була проста добровільна співпраця. Колгоспи відрізнялися від радгоспів, які були безпосередньо державними підприємствами.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Padomju otrreizējā okupācija Latvijā
11.Kā Latvijā tika realizēta rūpniecības attīstība padomju varas gados?
Як розвивали промисловість Латвії за роки радянської влади?
Відповідь: Veidoja lielas rūpnīcas un ieveda darbaspēku no citām PSRS daļām (industrializācija).
Будували великі заводи і завозили робочу силу з інших частин СРСР (індустріалізація).
Промисловість планували для потреб усього СРСР. Разом із великими заводами зростало переселення робітників, яке змінювало склад міського населення. Латвійські підприємства отримували сировину й постачали продукцію за межі республіки, стаючи залежними від спільної системи.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Padomju otrreizējā okupācija Latvijā
12.Kādi bija nacionālkomunistu darbības mērķi Latvijā 20. gs. 50. gadu beigās?
Якими були цілі діяльності нацкомуністів у Латвії наприкінці 1950-х років?
Відповідь: Ierobežot iebraukšanu un aizstāvēt latviešu valodu un nacionālās intereses PSRS ietvaros.
Обмежити імміграцію і захистити латиську мову та національні інтереси в рамках СРСР.
Націонал-комуністи діяли всередині радянської системи. Вони прагнули більшої уваги до місцевих інтересів і латиської мови, а не були рухом незалежності в сучасному розумінні. Їхні спроби обмежило московське керівництво, а націонал-комуністів усунули з впливових посад.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Padomju otrreizējā okupācija Latvijā
13.Kurai sabiedriski politiskajai organizācijai bija izšķiroša loma Latvijas valsts neatkarības atjaunošanā?
Яка суспільно-політична організація відіграла вирішальну роль у відновленні незалежності Латвії?
Відповідь: Latvijas Tautas frontei (LTF).
Народному фронту Латвії (ЛНФ).
Народний фронт об'єднав багатьох людей заради змін, а згодом відновлення незалежності. Він спирався на громадську мобілізацію та політичну участь. Людей із різними поглядами об'єднувала мета змінити політичне становище Латвії, хоча в інших питаннях вони не завжди погоджувалися.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Latvijas neatkarības atjaunošana
14.Kādu nozīmīgu dokumentu 1990. gada 4. maijā pieņēma LPSR Augstākā Padome?
Який важливий документ ухвалила Верховна Рада Латвійської РСР 4 травня 1990 року?
Відповідь: Deklarāciju “Par Latvijas Republikas neatkarības atjaunošanu”.
Декларацію «Про відновлення незалежності Латвійської Республіки».
Декларація 4 травня юридично відновлювала незалежність і передбачала перехідний період. Повне відновлення фактичної незалежності настало в серпні 1991 року. Юридичною основою була безперервність держави: відновлювали республіку, що вже існувала, а не засновували цілком нову державу.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · 1990. gada 4. maija deklarācija
15.Kāpēc Latvijas vēsturē ir nozīmīgs 20. janvāris?
Чому в історії Латвії важливе 20 січня?
Відповідь: 1991. gadā barikāžu laikā notika OMON uzbrukumi un krita cilvēki, aizstāvot neatkarību.
У 1991 році під час барикад були напади ОМОНу і загинули люди, що захищали незалежність.
Учасники барикад захищали важливі будівлі та відновлення незалежності. 20 січня пов'язане з нападом на Міністерство внутрішніх справ і загибеллю людей. Напад показав, що політичному відновленню незалежності досі загрожувало застосування збройної сили.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Latvijas neatkarības atjaunošana
16.Kāpēc Latvijai ir nozīmīgs 1991. gada 21. augusts?
Чому для Латвії важливе 21 серпня 1991 року?
Відповідь: Augstākā Padome pieņēma konstitucionālo likumu un pilnībā atjaunoja faktisko valsts neatkarību.
Верховна Рада ухвалила конституційний закон і повністю відновила фактичну незалежність.
У Москві відбувалася спроба путчу, а Латвія завершила перехідний період. Послідовність: 1918 — заснування, 1990 — декларація, 1991 — повна фактична незалежність. Після провалу московського путчу швидко розширилося міжнародне визнання незалежності Латвії.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Latvijas neatkarības atjaunošana
17.Kurās nozīmīgās starptautiskās organizācijās Latvija ir pilntiesīga dalībvalsts?
У яких значущих міжнародних організаціях Латвія є повноправним членом?
Відповідь: Eiropas Savienībā (ES), NATO un ANO.
У Євросоюзі (ЄС), НАТО та ООН.
Ці організації мають різні завдання: ЄС — європейська співпраця, НАТО — колективна оборона, ООН — співпраця держав світу. Це не одна організація. Членство в таких організаціях означає і можливість впливати на спільні рішення, і зобов'язання перед партнерами.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Latvija · Starptautiskās attiecības
18.Kāpēc Latvijai ir nozīmīgs 2004. gada 1. maijs?
Чому для Латвії важливе 1 травня 2004 року?
Відповідь: Latvija iestājās Eiropas Savienībā.
Латвія вступила до Європейського союзу.
Членство в ЄС розширило участь Латвії у спільному європейському ринку та ухваленні рішень. Євро запровадили пізніше — у 2014 році. На єдиному ринку рух людей, товарів, послуг і капіталу регулюється спільними правилами.
Джерело й докладніше: Eiropas Komisija · Latvija Eiropas Savienībā
19.Kurš ir pašreizējais Latvijas valsts prezidents (vārds, uzvārds)?
Хто нинішній президент Латвії (ім'я, прізвище)?
Відповідь: Edgars Rinkēvičs.
Едгарс Рінкевич (Edgars Rinkēvičs).
Едгарс Рінкевичс вступив на посаду президента у 2023 році. Президент і прем'єр-міністр — різні посади: глава держави та глава уряду. Перед іспитом перевірте актуальне ім'я ще раз. Повноваження й строк роботи президента визначає Конституція незалежно від того, хто саме обіймає цю посаду.