питання іспиту на громадянство · 10 питань
Історія Латвії до XX століття
Latvijas vēsture līdz 20. gadsimtam
Хрестоносці та Лівонія, влада Речі Посполитої, Швеції та Російської імперії, перші латиські школи, «Латиші» Гарліба Меркеля, скасування кріпацтва, русифікація та рух младолатишів.
1.Kādas sekas bija krustnešu iebrukumam Latvijas teritorijā 13. gadsimtā?
Які наслідки мало вторгнення хрестоносців на територію Латвії у 13 столітті?
Відповідь: Vietējās tautas tika pakļautas, izveidojās Livonija, ieviesa kristietību, un latvieši zaudēja brīvību (dzimtbūšana).
Місцеві народи були підкорені, утворилася Лівонія, запроваджено християнство, латиші втратили свободу (кріпацтво).
Хрестоносці підкорили місцеві землі й поширювали християнство. Кріпацтво зміцнювалося пізніше поступово, а не виникло всюди одразу в XIII столітті. Замість місцевих правителів владу перебирали нові володарі земель, зокрема єпископи й лицарі ордену.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Latvijas teritorija pēc Krusta kariem
2.Kāda bija Livonijas laikmeta ietekme Latvijas vēsturē?
Який вплив мав лівонський період на історію Латвії?
Відповідь: Vairāku gadsimtu vācu kundzība, kristietība, pilsētu un Hanzas tirdzniecības attīstība, bet vietējie iedzīvotāji palika dzimtbūšanā.
Багатовікове німецьке панування, християнство, розвиток міст і ганзейської торгівлі, але місцеві залишалися в кріпосній залежності.
Лівонія охоплювала значну частину сучасних Латвії та Естонії. У містах розвивалася торгівля, а політична влада й земля переважно належали німецькій еліті. Участь Риги в Ганзі поєднувала місто з широкою торговельною мережею Балтії та Північної Європи.
3.Kuru valstu pakļautībā 16.–19. gadsimtā bija vismaz daļa Latvijas teritorijas?
Під владою яких держав у 16–19 століттях перебувала хоча б частина території Латвії?
Відповідь: Polijas–Lietuvas, Zviedrijas un Krievijas impērijas pakļautībā.
Під владою Польщі-Литви, Швеції та Російської імперії.
Землі Латвії довго не були в одній державі. Різні регіони в різний час переходили під владу сусідів, тому їхній історичний досвід відрізняється. Наприклад, шведська влада у Відземе й польський вплив у Латгалі сформували різні управлінські та релігійні традиції.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Latvija · Vēsture
4.Kādi bija Krievijas impērijas mērķi cīņā par Latvijas teritoriju 18. gs.?
Якими були цілі Російської імперії в боротьбі за територію Латвії у 18 столітті?
Відповідь: Iegūt pieeju Baltijas jūrai un ostas (Lielajā Ziemeļu karā) un nostiprināties Baltijā.
Отримати вихід до Балтійського моря і порти (у Північній війні), закріпитися в Прибалтиці.
Балтійські порти давали можливість торгувати із Західною Європою та утримувати флот. Тому боротьба за узбережжя мала економічне й військове значення. Здобуття Риги дозволило Російській імперії зміцнитися на Балтійському узбережжі та послабити вплив Швеції.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Latvija · Vēsture
5.Kurā gadsimtā sāka darboties pirmās latviešu skolas?
У якому столітті почали діяти перші латиські школи?
Відповідь: 16. gadsimtā.
У 16 столітті.
Ранні школи були тісно пов'язані з церквою та релігійним навчанням. Це ще не була сучасна система загальної освіти для всіх дітей. Уміння читати було потрібне для релігійних текстів, а згодом відкрило ширший доступ і до світських знань.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Skola · Vēsture
6.Kāpēc Latvijas vēsturē nozīmīgs ir vācu publicista Garlība Merķeļa darbs “Latvieši”?
Чому в історії Латвії важлива праця німецького публіциста Гарліба Меркеля «Латиші»?
Відповідь: Tas nosodīja dzimtbūšanu un vāciešu varu, aizstāvēja latviešu tautu un veicināja nacionālo pašapziņu.
Праця засудила кріпацтво і німецьке панування, захищала латишів і пробуджувала національну самосвідомість.
Меркель писав німецькою про становище латиських селян. Його критика показувала, що кріпацтво не є справедливим чи природним порядком. За кріпацтва особиста свобода селянина була обмежена, і він залежав від влади поміщика.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Garlībs Merķelis
7.Kādi apstākļi sekmēja ekonomisko attīstību Latvijā 19. gs. beigās?
Які умови сприяли економічному розвитку Латвії наприкінці 19 століття?
Відповідь: Dzimtbūšanas atcelšana, dzelzceļu un ostu būve, rūpniecības un Rīgas straujā attīstība.
Скасування кріпацтва, будівництво залізниць і портів, зростання промисловості та Риги.
Залізниця поєднала виробництво, порти й ринки. Після скасування кріпацтва люди поступово отримали більше можливостей переїжджати та працювати в промисловості. Так посилювався зв'язок села й міста: село давало продовольство та працівників, а місто — робочі місця й товари.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Jaunā strāva · Vēsturiskais konteksts
8.Kāda bija Krievijas impērijas īstenotā nacionālā politika Latvijas teritorijā 19. gs. beigās?
Якою була національна політика Російської імперії на території Латвії наприкінці 19 століття?
Відповідь: Pārkrievošana (rusifikācija) — krievu valodas ieviešana pārvaldē un izglītībā.
Русифікація — запровадження російської мови в управлінні та освіті.
Русифікація мала посилити роль російської мови й імперської влади. Вона стосувалася шкіл та управління, а не лише побутового спілкування. Тому мовне питання стало пов'язаним із можливостями навчатися, працювати й брати участь у суспільному житті.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Jaunā strāva · Vēsturiskais konteksts
9.Kas raksturo saimnieciskās attīstības līmeni Latvijas teritorijā 19. gs. beigās?
Що характеризує рівень господарського розвитку на території Латвії наприкінці 19 століття?
Відповідь: Strauja rūpniecības izaugsme; Rīga kļuva par lielu rūpniecības un ostas centru impērijā.
Бурхливе зростання промисловості; Рига стала великим промисловим і портовим центром.
Індустріалізація — зростання фабрик і найманої праці. Порт, транспорт і робоча сила допомогли Ризі стати важливим виробничим центром. Зростання фабрик збільшило кількість робітників і загострило питання робочого часу, оплати та безпеки.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Jaunā strāva · Vēsturiskais konteksts
10.Kura kustība aizsāka latviešu tautas nacionālo atmodu 19. gs. vidū?
Який рух розпочав національне пробудження латиського народу в середині 19 століття?
Відповідь: Jaunlatviešu kustība.
Рух молодолатишів.
Молодолатиші обстоювали цінність латиської мови, освіти й культури. Це був рух національної самосвідомості, а не уряд уже незалежної держави. Освічені латиші закликали використовувати свою мову також у пресі й громадських дискусіях, а не лише в родині.
Джерело й докладніше: Nacionālā enciklopēdija · Jaunlatvieši