питання іспиту на громадянство · 24 питань
Сатверсме: Сейм, президент, Кабінет міністрів
Satversme: Saeima, Valsts prezidents, Ministru kabinets
Кому належить суверенна влада, як і на скільки років обирають Сейм і президента, хто формує уряд і коли він має піти у відставку, хто вносить законопроєкти, коли потрібен референдум, Конституційний суд.
1.Kam pieder Latvijas valsts suverēnā vara?
Кому належить суверенна влада Латвійської держави?
Відповідь: Latvijas tautai.
Народу Латвії.
Суверенна влада означає найвищу основу державної влади. Посадовці здійснюють довірені повноваження, а не керують як власники держави. Вибори й передбачені законом референдуми — способи участі громадян у здійсненні цієї влади.
2.Kādas krāsas ir Latvijas valsts karogā?
Які кольори державного прапора Латвії?
Відповідь: Tumši sarkana (karmīnsarkana) ar baltu svītru vidū.
Темно-червоний (кармазиновий) з білою смугою посередині.
Прапор Латвії має дві темно-червоні смуги та вужчу білу посередині. Так його можна відрізнити від австрійського прапора зі смугами однакової ширини. Розташування кольорів є державним символом, тому не змінюється зі зміною уряду чи президента.
Джерело й докладніше: Valsts simboli · Latvijas Valsts prezidents
3.Kura ir valsts valoda Latvijā?
Яка державна мова в Латвії?
Відповідь: Latviešu valoda.
Латиська мова.
Державна мова має офіційний статус у діяльності держави. Це не означає, що всі мешканці в сім'ї розмовляють лише латиською. Спільна державна мова створює єдиний простір офіційного спілкування між установами й мешканцями.
4.Kam Latvijā pieder augstākā likumdošanas vara?
Кому в Латвії належить найвища законодавча влада?
Відповідь: Saeimai (un tautai).
Сеймові (та народу).
Законотворення — ухвалення загальних правил. Відрізняйте його від роботи уряду з їх виконання та суду з вирішення спорів. Наприклад, Сейм ухвалює закон, а міністерство організовує його застосування у своїй галузі.
5.Kā ievēlē Saeimu?
Як обирають Сейм?
Відповідь: Vispārīgās, vienlīdzīgās, tiešās, aizklātās un proporcionālās vēlēšanās.
Загальними, рівними, прямими, таємними і пропорційними виборами.
На пропорційних виборах розподіл місць пов'язаний із кількістю голосів за списки. Таємне голосування захищає вільний вибір виборця. Прямі вибори означають, що громадяни самі голосують за представників, а не обирають посередників для наступного голосування.
6.No cik gadu vecuma pilsoņi iegūst tiesības vēlēt Saeimu?
З якого віку громадяни отримують право обирати Сейм?
Відповідь: No 18 gadu vecuma.
З 18 років.
Голосувати — обирати представників. Це не те саме, що самому бути кандидатом: для кандидатів у Сейм віковий поріг вищий. Отже, молода людина вже може впливати на політичний вибір держави, перш ніж отримає право сама стати депутатом.
7.No cik gadu vecuma pilsoņi var tikt ievēlēti Saeimā?
З якого віку громадяни можуть бути обрані до Сейму?
Відповідь: No 21 gada vecuma.
З 21 року.
Кандидат просить виборців довірити йому обов'язки представника. Вік — лише одна умова; потрібно виконати й інші вимоги виборчого закону. Так розрізняють активне виборче право — голосувати — і право висувати свою кандидатуру.
8.Uz cik gadiem Latvijas pilsoņi ievēlē Saeimu?
На скільки років громадяни Латвії обирають Сейм?
Відповідь: Uz 4 gadiem.
На 4 роки.
Визначений строк повноважень дозволяє виборцям регулярно оцінювати роботу представників. Уряд водночас може змінитися й між виборами до Сейму. Строк забезпечує передбачуваний виборчий ритм, хоча Конституція передбачає й механізми дострокової зміни парламенту.
9.Kas vada Saeimas sēdes?
Хто веде засідання Сейму?
Відповідь: Saeimas priekšsēdētājs.
Голова Сейму.
Голова засідання організовує дебати й голосування. Голова Сейму — не прем'єр-міністр, який очолює уряд. Його завдання на засіданні — дотримуватися парламентської процедури, щоб депутати могли висловлюватися й ухвалювати рішення.
10.Kāds tiesību akts nosaka Saeimas iekšējo kārtību un darbību?
Який правовий акт визначає внутрішній порядок і роботу Сейму?
Відповідь: Saeimas kārtības rullis.
Регламент Сейму.
Регламент визначає щоденну роботу парламенту: дебати, внесення пропозицій і голосування. Сатверсме натомість установлює основний устрій держави. Єдина процедура дає змогу зрозуміти шлях пропозиції від подання через обговорення до рішення.
11.Kas ievēlē Valsts prezidentu?
Хто обирає Президента держави?
Відповідь: Saeima.
Сейм.
У Латвії немає прямих президентських виборів. Громадяни обирають Сейм, а депутати відкритим голосуванням обирають президента щонайменше 51 голосом. Тому результат парламентських виборів опосередковано впливає і на те, хто зможе отримати підтримку для обрання президентом.
12.Uz cik gadiem tiek ievēlēts Valsts prezidents?
На скільки років обирається Президент держави?
Відповідь: Uz 4 gadiem.
На 4 роки.
Повноваження президента мають визначену тривалість, щоб влада не була безстроковою. Чотирирічні строки президента й Сейму не означають одночасних виборів. Строк повноважень президента слід відрізняти від тривалості роботи уряду, яка залежить також від довіри парламенту.
13.Cik termiņus pēc kārtas viena un tā pati persona var būt Valsts prezidents?
Скільки термінів поспіль одна й та сама особа може бути Президентом?
Відповідь: Ne vairāk kā divus termiņus pēc kārtas.
Не більше двох термінів поспіль.
Ключові слова обмеження — «поспіль». Воно не дозволяє одній людині безперервно обіймати посаду президента понад вісім років. Таке обмеження сприяє змінюваності посадовців і не дозволяє безстроково пов'язати державну посаду з однією людиною.
14.Kādas ir Valsts prezidenta sešas pamatpilnvaras?
Якими є шість основних повноважень Президента держави?
Відповідь: Pārstāv valsti starptautiski; izsludina likumus; ir bruņoto spēku virspavēlnieks; izvirza Ministru prezidentu valdības veidošanai; ir tiesības apžēlot; var ierosināt Saeimas atlaišanu un sasaukt ārkārtas sēdes.
Представляє державу; проголошує закони; верховний головнокомандувач; висуває прем'єра для формування уряду; право помилування; може ініціювати розпуск Сейму і скликати надзвичайні засідання.
Президент представляє державу й урівноважує роботу інших інституцій. Він не керує всіма міністерствами; розпуск Сейму теж має конституційну процедуру, а не відбувається одноосібним наказом. Для різних рішень потрібна участь інших установ, що допомагає врівноважувати державну владу.
15.Kam Latvijā pieder augstākā izpildvara?
Кому в Латвії належить найвища виконавча влада?
Відповідь: Ministru kabinetam (valdībai).
Кабінету міністрів (уряду).
Виконавча влада організовує практичне виконання законів. Наприклад, міністерства здійснюють освітню, транспортну чи медичну політику в межах законів і бюджету. Тому виконавчу владу можна уявити як систему, що перетворює ухвалені правила на практичну роботу держави.
16.Kas izveido Ministru kabinetu (valdību)?
Хто формує Кабінет міністрів (уряд)?
Відповідь: Ministru prezidents, kuru aicina Valsts prezidents.
Прем'єр-міністр, якого запрошує президент.
Президент запрошує кандидата сформувати уряд, і той добирає міністрів. Для роботи потрібна довіра Сейму — самого запрошення президента недостатньо. Коаліція — домовленість партій про спільну підтримку уряду, а не окрема державна установа.
17.Kādos gadījumos Ministru kabinetam (valdībai) ir jāatkāpjas?
У яких випадках Кабінет міністрів (уряд) має піти у відставку?
Відповідь: Ja Saeima izsaka tai neuzticību (vai pēc Saeimas vēlēšanām).
Якщо Сейм висловлює йому недовіру (або після виборів Сейму).
Уряд має зберігати довіру парламенту. Якщо її втрачає прем'єр-міністр, іде весь уряд; недовіра окремому міністру — інший випадок. Це механізм парламентської відповідальності: міністри не можуть проводити політику, повністю ігноруючи парламентську більшість.
18.Kādas ir Ministru kabineta (valdības) pamatpilnvaras?
Якими є основні повноваження Кабінету міністрів (уряду)?
Відповідь: Vada un koordinē valsts pārvaldi, izstrādā likumprojektus un budžetu, īsteno iekšpolitiku un ārpolitiku, izdod noteikumus.
Керує державним управлінням, готує законопроєкти і бюджет, проводить внутрішню і зовнішню політику, видає правила.
Уряд готує політичні рішення й організовує державне управління. Але він не може просто замінити закони й бюджет власною волею — важлива роль належить Сейму. Міністерства розподіляють роботу за галузями, а Кабінет міністрів узгоджує спільні дії.
19.Kas var iesniegt Saeimai likumprojektus?
Хто може вносити до Сейму законопроєкти?
Відповідь: Valsts prezidents, Ministru kabinets, Saeimas komisijas, ne mazāk kā pieci deputāti, kā arī tauta (1/10 vēlētāju).
Президент, кабінет міністрів, комісії Сейму, не менше п'яти депутатів, а також народ (1/10 виборців).
Подати законопроєкт не означає автоматично його ухвалити. Пропозицію розглядає парламент; для ініціатив виборців діють спеціальні умови й процедура. Отже, законодавча ініціатива може надходити з різних джерел, але потім має пройти визначений порядок розгляду.
20.Kuri likumi nevar tikt nodoti tautas nobalsošanai?
Які закони не можуть бути винесені на всенародне голосування?
Відповідь: Budžets, likumi par aizņēmumiem, nodokļiem, militāro dienestu, kara un miera jautājumiem un starptautiskie līgumi.
Бюджет, закони про позики, податки, військову службу, питання війни і миру, міжнародні договори.
Не кожне питання можна вирішити референдумом. Сатверсме залишає окремі сфери, наприклад бюджет і податки, у відповідальності представницьких органів. Обмеження допомагають відділити питання прямої демократії від рішень, для яких Конституція встановлює іншу процедуру.
21.Kas apstiprina tiesnešus amatā?
Хто затверджує суддів на посаді?
Відповідь: Saeima.
Сейм.
Призначення на посаду не дає права вказувати судді, як вирішити конкретну справу. Незалежність суду вимагає керуватися законом, а не бажаннями політиків. Наприклад, невдоволення депутата судовим рішенням саме по собі не дає права вимагати від судді іншого результату.
22.Kādos gadījumos nepieciešama tautas nobalsošana?
У яких випадках необхідне всенародне голосування?
Відповідь: Piemēram, grozot Satversmes pamatpantus, ja prezidents aptur likumu vai to pieprasa noteikta daļa vēlētāju.
Наприклад, при зміні основ Конституції, якщо президент призупиняє закон або цього вимагає частина виборців.
Референдум — пряме голосування виборців щодо певного питання. Для його проведення потрібні визначені умови; зупинений президентом закон не завжди автоматично виноситься на референдум. Тому слід розрізняти подання ініціативи, збирання необхідної підтримки та саме голосування.
23.Kas apstiprina Latvijas valsts budžetu?
Хто затверджує державний бюджет Латвії?
Відповідь: Saeima.
Сейм.
Бюджет — план державних доходів і видатків. Уряд його готує, а Сейм затверджує: підготовка й ухвалення — різні дії. Виділяючи кошти школам, дорогам чи охороні здоров'я, бюджет показує практичні пріоритети держави.
24.Kam ir tiesības atzīt likumus un citus normatīvos aktus par spēkā neesošiem?
Хто має право визнавати закони та інші нормативні акти недійсними?
Відповідь: Satversmes tiesai.
Конституційний суд.
Конституційний суд перевіряє відповідність норм нормам вищої юридичної сили. Це не звичайна апеляційна інстанція для будь-якого спору чи небажаного рішення. Суд оцінює юридичну відповідність, а не просто популярність закону в суспільстві.